Типи простоїв: планові та позапланові

У гірничодобувній та металургійній промисловості час простою є критичним фактором, який суттєво впливає на операційну ефективність та прибутковість. Існує два основних типи простоїв: планові та позапланові, кожен з яких має свої особливості та наслідки.

Планові простої (зупинка виробництва) — це заплановані перерви у роботі для технічного обслуговування, ремонту чи модернізації обладнання у зручний для компанії, час які мінімізують будь-який негативний вплив на виробництво. Планові простої необхідні для забезпечення довговічності та оптимальної роботи устаткування. Правильно сплановані та виконані простої можуть запобігти більш серйозним і дорогим поломкам у майбутньому. Віни включають такі заходи, як планові перевірки, заміну деталей, а також капітальний ремонт або модернізацію устаткування. Основними перевагами планового простою є підвищення надійності обладнання, продовження терміну його служби та зниження сукупної вартості володіння, а також підвищення безпеки обслуговуючого персоналу.

Ефективне управління плановими простоями вимагає ретельного планування для мінімізації їхнього впливу на виробництво. Це включає координацію дій з різними відділами, забезпечення постачання необхідних деталей та ресурсів, а також ефективне виконання завдань з технічного обслуговування. Ключовими елементами, які сприяють успішній інтеграції планових простоїв до операційної структури компанії є встановлення чіткого графіка технічного обслуговування, координація виробничих циклів та підтримка відкритого спілкування із зацікавленими сторонами.

Позапланові простої відбуваються несподівано і є результатом поломок, збоїв чи інших непередбачених проблем устаткування. Цей тип простою є особливо руйнівним, оскільки призводить до негайної зупинки виробництва, що супроводжується значними фінансовими втратами. Очікування запчастин або необхідного персоналу для усунення проблеми потребує часу та означає, що обладнання простоюватиме довше. Більше тривалий час простою означає зменшення часу на виробництво, що безпосередньо впливає на прибуток.

Вартість позапланових простоїв у гірничодобувній та металургійній галузях може бути значною і обчислюватись десятками тисяч доларів на годину, втрачених через зупинку виробництва.

Причини позапланових простоїв різноманітні: від несправностей та поломок обладнання до збоїв у ланцюжку поставок, поганого технічного обслуговування чи факторів довкілля. На відміну від планових простоїв, позапланові простої є реактивними, тобто їх наслідки усувають лише після їхнього виникнення. Непланові простої можуть призвести до аварійних ситуацій чи нещасних випадків. Під час незапланованої зупинки виробництва мета полягає в тому, щоб якнайшвидше перезапустити обладнання та процес. Цей тиск може створити стресове, хаотичне середовище, в якому люди реагують на проблему, а не розмірковують про те, як найкраще діяти далі.

Насамперед, необхідно вести статистику та реєструвати всі позапланові простої, щоб розуміти наскільки критична проблема. Реєструвати потрібно всі відомі дані: час, обладнання, причину, наслідки тощо. Ця інформація допоможе визначити ефективність використання обладнання та ухвалити правильне рішення при виборі стратегії боротьби з простоями.

Для запобігання позаплановим простоям та підвищення ефективності та рентабельності виробництва рекомендуються такі стратегії:

 

1. Предиктивне технічне обслуговування:

• Використання передових технологій, таких як Інтернет речей для моніторингу продуктивності та стану обладнання у режимі реального часу;
• Впровадження програм предиктивного обслуговування, що використовують аналіз даних та моніторинг стану для прогнозування та запобігання збоям обладнання до того, як вони відбудуться.

Такий запобіжний підхід не лише зводить до мінімуму позапланові простої, а й оптимізує ефективність планового технічного обслуговування за рахунок вирішення проблем саме тоді, коли це необхідно.

Знання проблемних областей та слабких місць сприяє простішому діагностуванню та усуванню цих слабких місць. Наприклад, до поширених проблемних областей відноситься старе обладнання, проблеми з яким можна усунути за допомогою додаткових перевірок; або нові та недосвідчені співробітники, навчання яких можна організувати шляхом призначення їх у пару з більш досвідченими членами команди.

 

3. Навчання та освіта:

• Забезпечення всебічного навчання персоналу правильної експлуатації та процедур технічного обслуговування обладнання;
• Впровадження чітких інструкцій та чітко визначених стандартних операційних процедур (СОП) для кожної операції, що повторюється, допоможе забезпечити правильне виконання завдань і відсутність пропущених кроків. Правильно прописані та чіткі СОПи також можуть принести користь новим членам команди, які не мають достатнього досвіду виконання деяких із цих завдань з обслуговування.

4. Управління інвентарем:

• Підтримка запасу критично важливих запасних частин для скорочення часу, що витрачається на ремонт під час позапланових простоїв.

5. Партнерство з експертами:

• Співпраця зі спеціалізованими постачальниками послуг, які можуть запропонувати експертні знання з технічного обслуговування та ремонту, а також допомогти оптимізувати процес обслуговування.

У гірничодобувній та металургійній галузях неминучі як планові, так і позапланові простої. Однак компанії можуть мінімізувати їхній вплив і підвищити операційну ефективність та загальну прибутковість завдяки ефективним стратегіям управління, що включають впровадження передових технологій та предиктивних підходів до технічного обслуговування.

Управління простоями, як плановими, так і позаплановими, має вирішальне значення для безперебійної роботи та фінансового успіху гірничодобувних і металургійних підприємств. Завдяки стратегічному плануванню, інвестиціям у якісне обладнання та технології, а також надійним протоколам технічного обслуговування, негативні наслідки простоїв можна значно знизити.